Дисбактеріоз

Слово дисбактеріоз утворено від грецької приставки «дис-», що означає “утруднення”, “відхилення від норми”, “порушення функції” і слова «бактерія», і перекладається як зміна нормального складу бактерій (мікрофлори). Вважається, що дисбактеріоз виявляється у 90% дорослого населення і у 25% дітей у віці до року.

Ознаки

Запідозрити дисбактеріоз можна у випадку, коли людина відчуває такі симптоми, як:

  • субфебрильна температура
  • нудота, зниження апетиту, метеоризм, неприємний смак у роті, пронос або закреп
  • калові маси мають різкий гнильний або кислий запах
  • ознаки загальної інтоксикації (зниження працездатності, млявість, стомлюваність)
  • висипання на шкірі (алергодерматози та нейродерміти).

    Опис

    Дитина народжується зі стерильним кишечником. З моменту народження кишечник, слизові оболонки та шкіра дитини починає заселятися бактеріями, кількість яких з віком збільшується і впливає на розвиток внутрішніх органів. У шлунково-кишковому тракті здорової людини проживає маса бактерій, які виконують найрізноманітніші корисні функції. По-перше, це захисна функція – корисні бактерії попереджають колонізацію кишечнику патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою. По-друге, ферментопродукуюча – здійснюють гідроліз клітковини, крохмалю, білків, жирів, беруть участь у метаболізмі жовчних кислот та холестерину. По-третє, синтетична – забезпечують синтез вітамінів групи В, аскорбінової кислоти, холестерину, сечової кислоти, органічних кислот і т.д. По-четверте, імунна – підтримують синтез імуноглобулінів, дозрівання та функціонування імунокомпетентних органів.
    У здорових людей у кишечнику переважають анаеробні ентерококи, стрептококи, кишкова паличка, лактобактерії та інші мікроорганізми, а при дисбактеріозі рівновага порушується – розвивається бродильна або гнильна флора, різні грибкові інфекції, з’являються навіть «чужі» мікроорганізми. Замість корисних (непатогенних) мікробів активно розвиваються умовно-патогенні, а нерідко й патогенні штами.

    Це відбувається, тому що корисні бактерії не виносять поганої екології, брудної води, консервантів, нерегулярного харчування, жорстких дієт. Навіть наші стреси ву житті та на роботі, відображаються на них. Що вже говорити про хвороби: практично всі захворювання шлунково-кишкового тракту призводять до дисбактеріозу різного ступеня тяжкості.

    Крім того, великим випробуванням і для нашого організму, і для наших бактерій, є хірургічні операції, променева терапія, імунодефіцитні стани. А неконтрольований прийом антибіотиків широкого спектру дії та модна гідроколонотерапія попросту знищують їх.

    Причинами порушення балансу корисних та некорисних бактерій у кишечнику стають також голодування будь-якого типу (одноманітна дієта, дисбаланс вітамінів, великі перерви в харчуванні), виснаження організму, алергія на харчові речовини або на антигени бактерій.

    Діагностика

    Діагноз підтверджується дослідженнями фекальної мікрофлори. При діагностиці диференціюють дисбактеріози, що виникають від нераціонального застосування антибактеріальних препаратів, неправильного харчування, а також супутні гострим та хронічним захворюванням органів травлення.
    У 4 з 5 випадків порушення мікрофлори – це наслідок основної патології. Тому, в першу чергу, необхідно виявити та точно встановити захворювання, яке призвело до порушення складу мікрофлори кишечника та тільки у другу – займатися, безпосередньо, дисбактеріозом. Найпопулярніший та поширений метод, який використовується для діагностики дисбактеріозу – бактеріологічне дослідження. З одного боку, воно досі вважається порівняно точним, з іншого – воно досить трудомісткє: пацієнт повинен зібрати аналіз не більш ніж за дві години до дослідження, а лікарі-лаборанти повинні з нього вирощувати бактерії на поживних середовищах з щодобовим контролем протягом чотирьох доби. У цього дослідження багато мінусів. У кишечнику живе більше 500 різних мікроорганізмів, тому оцінити точно стан всієї мікрофлори дуже важко. У лабораторіях визначається 20-25 видів бактерій, що не дає повної картини. Крім того, при бактеріологічному аналізі, в основному, визначається мікрофлора у просвіті кишечнику – та, яка йде по ньому транзитом. Тобто, виявляються ті бактерії, які не прижилися в організмі. А мікрофлора, яку потрібно визначати при дисбактеріозі – пристінкова. Саме ті бактерії, що живуть у пристінковому слизу кишечнику виконують необхідні організму функції та проблеми при дисбактеріозі пов’язані саме з ними.

    Фактично бактеріальний аналіз в більшості випадків малоінформативний й більше корисний при інфекційних захворюваннях, ніж при дисбактеріозі. В ідеалі його рекомендується проводити не менше трьох разів, щоб отримати достовірний результат.

    Біохімічний експрес-аналіз калу на дисбактеріоз заснований на визначенні продуктів мікрофлори – так званих, коротколанцюгових жирних кислот (КЖК). Вважається, що він найбільш повно відображає стан мікрофлори кишечника. Його головна відмінність від бактеріологічного дослідження в тому, що він вивчає життєдіяльність тієї самої інформативної пристінкової кишкової мікрофлори. За біохімічним аналізом, визначаючи співвідношення метаболітів – продуктів життєдіяльності різних бактерій, лікар може виявити не тільки сам дисбактеріоз, але й захворювання шлунково-кишкового тракту, які його викликали. Біохімічний експрес-аналіз калу робиться протягом декількох годин, а аналіз може бути зібраний у зручний час.

    Лікування

    Лікування в легких випадках – амбулаторне, у важких – стаціонарне. Для відновлення нормальної мікрофлори у дорослих використовують кишкові атісептікі, антибактеріальні та протигрибкові препарати, бактеріофаги, пробіотики. Дітям при лікуванні дисбактеріозу кишечнику призначаються бактеріофаги, комплексний іммуноглобуліновий препарат (КВП) та протигрибкові засоби.
    У всіх випадках для корекції мікрофлори кишечника необхідно застосовувати пробіотики та пробіотичні препарати. Пробіотикі – це живі мікроорганізми, молочнокислі бактерії, частіше біфідо- або лактобактерії, іноді дріжджі, які, як випливає з терміна “пробіотик”, відносяться до нормальних мешканців кишечнику здорової людини. З їх допомогою стабілізується нормальна мікрофлора кишечнику. При їх призначенні враховується основне захворювання, при якому розвинувся дисбактеріоз. Так, при вірусних захворюваннях більш доцільно використовувати  препарати на основі лактобактерій, при бактеріальних – біфідо- та лактобактерії. Спорові пробіотики рекомендуються для лікування дисбактеріозів з переважанням грибків роду Candida.

    Крім того, для лікування дисбактеріозу призначаються специфічні бактеріофаги, вітаміни, сорбенти, зміцнюючі засоби, вітаміни, антигістамінні та інші. За необхідності – кишкові антисептики та антибактеріальні препарати (з подальшим призначенням пробіотиків). При усуненні факторів, що спричиняли порушення нормофлори та її функцій, поряд з пробіотиками, важливу роль відіграють пребіотики і синбіотики. Пребиотики – це препарати немікробного походження, які стимулюють ріст та розвиток нормальної мікрофлори кишечнику. Синбіотики – це препарати, отримані в результаті комбінації пробіотиків та пребіотиків.

    При дисбактеріозах, що виникають на тлі патології травного тракту, необхідно лікування хвороби, що стала причиною розвитку дисбактеріозу.

    Щоб позбутися від дисбактеріозу, потрібно по можливості припинити прийом антибактеріальних засобів, які до нього привели.

    Профілактика

    Профілактика дисбактеріозу вважається складною проблемою, оскільки вона пов’язана з загальними питаннями: поліпшенням екології, раціональним харчуванням, загальним станом здоров’я, роботою імунної системи.
    Індивідуальна профілактика зводиться до раціонального призначення антибіотиків, повноцінному харчуванню і загальнозміцнюючу терапії, особливо після важких захворювань органів травлення.

    Для профілактики дисбактеріозу також потрібно використовувати пробіотики та пребіотики. Поява різноманітних пребіотиків у вигляді харчових добавок значно полегшило лікування дисбактеріозу. Якщо раніше, призначаючи антибіотики, лікар радив пити багато кисломолочних напоїв, щоб хоч якось підтримати мікрофлору, то тепер одночасно з антибіотиком виписує пробіотик та пребіотик.